Порушення мовлення, при яких необхідна логопедична корекція

Порушення мовлення, при яких необхідна логопедична корекція

За нерозбірливим мовленням можуть ховатись важкі мовленнєві порушення, які в подальшому можуть вплинути на психічний розвиток дитини. Тому обов’язково слід звернутись за консультацією до логопеда.

Логопед зможе оцінити стан мовлення дитини, спрогнозувати його подальший розвиток та надати батькам відповідні рекомендації.

Логопедичні діагнози:

• ·затримка мовного розвитку– відставання розвитку мовлення від вікових норм;
• ·дислалія– порушення звуковимови при нормальному слухові та збереженій іннервації мовного апарату: проста дислалія – дитина не вимовляє один звук (наприклад, «р») або групу звуків (наприклад, свистячі);
• ·складна дислалія - дитина не вимовляє декількох груп звуків.
• ·дизартрія– порушення звуковимови, зумовлене органічним ураженням центральної нервової системи і розладами іннервації мовного апарату; проявляється у вигляді нечіткої мови і труднощів у дитини з орієнтацією положення губ і язика при вимові того чи іншого звуку;
• ·фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення(ФФНМ) – порушення процесів формування звуковимовної системи рідної мови у дітей з нормальним фізичним слухом та інтелектом внаслідок дефектів сприймання та вимови фонем;
• ·загальний недорозвиток мовлення(ЗНМ) – різноманітні складні мовленнєві розлади, при яких порушене формування всіх компонентів мовної системи: лексики, фонетики, граматики. Може бути вираженим в різному ступені: від повної відсутності мовленнєвих засобів спілкування до розгорнутого мовлення з окремими елементами лексико-граматичного та фонетичного недорозвитку;
• ·дислексія– вибіркове специфічне порушення процесу читання; утруднене формування навичок читання текстів;
• ·дисграфія– вибіркове специфічне порушення письма; труднощі в оволодінні навичками письма;
• затинання(логоневроз) – порушення темпо-ритмічної організації мовлення, обумовлене судомами м’язів мовного апарату.